Ось ще один рік добігає свого кінця. Чомусь усі чекають цього свята. Якесь воно особливе, хоча, на перший погляд, нічого такого особливого в ньому і немає. Мабуть, як і у будь-якому святі, важливе не саме свято, а підготовка до нього. І Новий рік для цього підходить якнайкраще. Ну скажіть, коли хто буде прикрашати ялинку іграшками? Коли хто буде обирати своїм рідним подарунки з таким хвилюванням і любов’ю? А потім ще таємно проносити їх додому, щоб ніхто не знав, та вночі, коли всі поснуть, підкласти під подушку. А зранку бац!!! Сюрприз! І ти сам задоволений уже від того, що зміг своєму ближньому зробити приємну річ. І вже на якусь краплинку ти змінився.
Для когось Новий рік, як межа, коли ти робиш паузу та подумки прокручуєш життя назад, згадуєш приємні моменти цього року, мрієш про хороше, добре, яке так хотілось зробити в цьому році, але чомусь не вийшло. Обіцяєш собі, що цього року намагатимешся стати кращим і виконаєш обіцяне так, щоб наприкінці наступного року зміг собі поставити бодай десятку за минулий рік.
Ну а наразі за вікном легкий морозець, неспішно падає сніг, одягає потрохи дерева у білі шуби. Ось хтось несе ялинку. Хтось комусь зараз говорить приємні слова. Життя продовжується.
А ми, як і завжди, будемо сподіватись, що наступний рік стане кращим для кожного з нас, для держави, в якій ми живемо, і для всіх-всіх людей. З Новим роком!!!
Олександр Черних
татоучениці 3-го класу Каріни